Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Друзья, я хочу вам рассказать о своей незабываемой зимней приключении, которое произошло благодаря некоторым "закладкам" и моей любимой паре роликов. Вот история, которую буду вам рассказывать сегодня.
Однажды холодным зимним вечером я решил отправиться в местный "магазин", чтобы купить нечто, что сделает мою жизнь немного ярче. Уже сутки я отдыхал от работы и хотел развлечься в своей уютной квартире.
Когда я вошел в магазин, мой взгляд упал на стойку с разными закладками. Несмотря на то, что я несколько застеснялся, я решил подойти к продавцу и спросить у него, что у него есть в ассортименте. Не скрою, я был немного на нервах, ведь такие покупки всегда вызывали у меня тревогу.
"Эй, бро, что ты можешь мне порекомендовать? Что у тебя есть интересного?" - спросил я продавца, пытаясь звучать как можно более непринужденно.
Продавец, парень, немного старше меня, оглядел меня с головы до ног и сказал: "У меня есть винт, конопли и даже гидропоника, выбирай что-то на свой вкус, парень".
Задумавшись на секунду, я сказал, "Дай мне пару "закладок" винта и килограмм гидропоники. Надеюсь, это будет достаточно для вечеринки".
Продавец посмотрел на меня с некоторой насмешкой и протянул мне пакетики с "закладками". Вскоре я был уже на пути домой, радуясь своим приобретениям.
Придя домой, я решил сразу же проверить свои "закладки", ведь я не мог доверять продавцам на 100%. Я достал одну пилюлю "закладки" винта и осторожно принял ее, попивая пиво.
И тут началось: мое настроение начало стремительно подниматься, словно я оказался на пике счастья. Я чувствовал, что готов на все - и даже на катание на роликах по району.
Представьте мою радость, когда я осознал, что наконец-то выпал первый снег! Я сразу достал свои ролики и стал готовиться к незабываемому приключению.
Опустившись вниз по лестнице моего подъезда, я оказался на улице, готовый покорять заснеженные дорожки своего района. Я почувствовал себя, словно герой фильма, который готов сделать невозможное.
И вот, я начал двигаться вперед, наслаждаясь каждым вращением колесиков роликов. Мой дыхание становилось все быстрее, а адреналин зашкаливал.
Казалось, что время замедляется, а чувство свободы и возможности делать все, что я хочу, наполняло каждую клеточку моего организма. В этот момент я почувствовал, что это была лучшая покупка, которую можно было сделать.
Я катался на своих роликах по всему району, наслаждаясь зимней красотой и свободой, которую мне давали эти "закладки" винта.
Прошло несколько часов, и я оказался вдали от своего дома, на окраине города. Но я не боялся, ведь я знал, что в любой момент мог вернуться обратно.
В это время я вспомнил, что у меня еще есть гидропоника, и решил проверить, насколько она качественная. Я нашел удобное место, укрытое деревьями, и зажег зелье.
Через несколько минут, меня охватило состояние полного расслабления, и я просто сидел на снегу, наслаждаясь прекрасным зимним пейзажем и глубокими размышлениями о жизни.
Параллельно с этим я слушал свою любимую музыку, которая создавала атмосферу неземного спокойствия. Я превратился во вполне счастливого наркомана-комика, наслаждающегося жизнью и катанием на роликах в одно и то же время.
Так продолжалось несколько часов, пока я не почувствовал, что мое тело нуждается в покое и сне. Я понял, что пришло время вернуться домой и завершить это незабываемое приключение.
Я поднялся снежным склоном, надел свои ролики и начал движение назад. Казалось, что каждый ветерок, ласкающий мое лицо, приносил мне новую порцию счастья.
Наконец, я добрался до своего дома, но ощущения и эмоции, которые остались со мной после этого приключения, были просто непередаваемыми. Я был полон энергии и радости, заряженный на весь оставшийся день.
Это было незабываемое приключение, которое оставит след в моей памяти на всю жизнь. Я понял, что иногда нужно рискнуть и попробовать что-то новое, чтобы по-настоящему ощутить вкус жизни.
Так что, ребята, не бойтесь экспериментировать, но будьте всегда осторожны и не позволяйте себе стать кидалой или попасть в зависимость от шняги.
Пусть каждый день будет для вас новым приключением, а ролики и "закладки" только добавляют ярких красок и эмоций в вашу жизнь!